1. Словник української мови в 11 томах

ручисько

РУЧИ́СЬКО, а, с. Збільш. до рука́ 1.

Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іванишина роздирали його. Він тепер зубами і ручиськами буде видирати своє щастя (Стельмах, II, 1962, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручисько — ручи́сько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ручисько — -а, с. Збільш. до рука 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ручисько — РУЧИ́СЬКО, а, с. Збільш. до рука́ 1. Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іванишина роздирали його. Він тепер зубами і ручиськами буде видирати своє щастя (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах