рушатися
РУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.
1. Те саме, що руша́ти 1, 2.
Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись. Соломія сиділа, обнявши голову руками, й думала (Коцюб., І, 1955, 363);
Машини то надбігають, то відходять, а мені й не рушитися без білета (Кобр., Вибр., 1954, 26);
Вітер рушився — чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (Головко, II, 1957, 393).
2. Те саме, що ру́хатися 2, 3.
Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Гр., II, 1963, 379);
Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (Фр., VI, 1951, 400).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рушатися — руша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- рушатися — -аюся, -аєшся, недок., рушитися, -шуся, -шишся, док., розм. 1》 Те саме, що рушати 1), 2). 2》 Те саме, що рухатися 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
- рушатися — РУША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РУ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. Те саме, що руша́ти 1, 2. Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись. Соломія сиділа, обнявши голову руками, й думала (М. Словник української мови у 20 томах
- рушатися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови