1. Словник української мови в 11 томах

рюми

РЮ́МИ, ів, мн., розм.:

◊ Розпусти́ти рю́ми — розплакатися.

[Омелько:] Ти ще тут рюми розпустила… Геть!.. (Кроп., IV, 1959, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рюми — див. сльози Словник синонімів Вусика
  2. рюми — -ів, мн., розм.: Розпустити рюми — розплакатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рюми — РЮ́МИ, ів, мн., розм.: ◇ Розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси) див. розпуска́ти. Словник української мови у 20 томах