1. Словник української мови в 11 томах

рюмси

РЮ́МСИ, ів, мн., розм.:

◊ Розпусти́ти рю́мси — те саме, що Розпусти́ти рю́ми ( див. рю́ми).

[Пані (до Ярини):] А ти чого тут рюмси розпустила? (Вас., III, 1960, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рюмси — рю́мси множинний іменник вживається переважно у складі фразеологізмів розм. Орфографічний словник української мови
  2. рюмси — див. сльози Словник синонімів Вусика
  3. рюмси — -ів, мн., розм.: Розпустити рюмси — те саме, що Розпустити рюми (див. рюми). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рюмси — РЮ́МСИ, ів, мн., розм.: ◇ Розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси) див. розпуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. рюмси — розпуска́ти / розпусти́ти сли́ни (ню́ні, патьо́ки, рю́ми, рю́мси), зневажл. 1. Плакати. (Варка:) Ти чого слини розпустив, як баба Горпина, що пасе панських гиндичат! (І. Карпенко-Карий); (Василь:) Верни її, братіку! Покаюся, перед усім миром покаюся!.. Фразеологічний словник української мови