рябець

РЯ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що шулі́ка.

Не втекти бідасі [ластівочці]: Скоро зрадить сила; Бистре око в рябця І міцніші крила. Приберуть сердешну Пазурі хижацькі (Граб., І, 1959, 213);

— Наче й рябця не видно, а що не день, то й не вистачає курчати (Панч, В дорозі, 1959, 183).

РЯБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Те саме, що ря́бчик 1.

Іванов згадав, що.. лежить вбитий ним ще вранці рябець. Він витяг його і почав скубти (Багмут, Опов., 1959, 45);

*У порівн. Кінь під ним сірий, як рябець (П. Куліш, Вибр., 1969, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рябець — Рябе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. рябець — див. рябий Словник синонімів Вусика
  3. рябець — I ряб`ець-бця, ч. Те саме, що рябчик 1). II р`ябець-бця, ч., розм. Те саме, що шуліка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рябець — РЯ́БЕЦЬ, бця, ч., розм. Те саме, що шулі́ка. Не втекти бідасі [ластівочці]: Скоро зрадить сила; Бистре око в рябця І міцніші крила. Приберуть сердешну Пазурі хижацькі (П. Грабовський); – Наче й рябця не видно, а що не день, то й не вистачає курчати (П. Словник української мови у 20 томах
  5. рябець — Рослина родини лілійних, поширена в зонах помірного клімату; в Україні 4 види, зокрема, р. руський і р. садовий; усі види декоративні; в лісах Закарпаття і Прикарпаття, на вологих луках, рідше лісостепу, росте р. вел. Універсальний словник-енциклопедія
  6. рябець — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник синонімів української мови
  7. рябець — Рябець, -бця м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить. Ном. № 13678. Словник української мови Грінченка