рядчик

РЯ́ДЧИК, а, ч., заст. Підрядчик.

З других економій приїздили рядчики наймати одрадян [жителів села Одрадівщини], давали плату немалу (Мирний, IV, 1955, 241);

Рядчики,.. наймаючи людей, яких приходило завжди більше, ніж треба, любили покомизитись, показати свою зверхність (Панч, Синів.., 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядчик — ря́дчик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. рядчик — -а, ч., заст. Підрядчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рядчик — РЯ́ДЧИК, а, ч., заст. Підрядчик. З других економій приїздили рядчики наймати одрадян [жителів села Одрадівщини], давали плату немалу (Панас Мирний); Рядчики, .. наймаючи людей, яких приходило завжди більше, ніж треба, любили покомизитись, показати свою зверхність (П. Панч). Словник української мови у 20 томах