1. Словник української мови в 11 томах

рясофорний

РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу.

— Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,— жартував і собі Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 594);

// у знач. ім. рясофо́рний, ного, ч. Послушник, що має право носити чернечу рясу з клобуком.

У свята до Минодори воронням злітаються.. рясофорні, приносять різні чутки (Гончар, II, 1959, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясофорний — рясофо́рний прикметник церк. Орфографічний словник української мови
  2. рясофорний — -а, -е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. || у знач. ім. рясофорний, -ного, ч. Послушник, що має право носити чернечу рясу з клобуком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рясофорний — РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. – Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку, – жартував і собі Радюк (І. Нечуй-Левицький); // у знач. ім. рясофо́рний, ного... Словник української мови у 20 томах