1. Словник української мови в 11 томах

рівнодіючий

РІВНОДІ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Який діє однаково з силами, сумою сил;

// у знач. ім. рівноді́юча, чої, ж. Те саме, що Рівноді́юча си́ла.

Спробуємо підрахувати перевантаження при невагомості. Рівнодіюча всіх прикладених до ракети сил, а саме сили ваги і сили інерції, дорівнює нулю. Значить, нулю дорівнює і перевантаження (Рад. Укр., 5.IX 1962, 3).

∆ Рівноді́юча си́ла, фіз. — сила, дія якої дорівнює дії кількох сил.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівнодіючий — рівноді́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівнодіючий — -а, -е. Те саме, що рівнодійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнодіючий — Однакодіяльний Словник чужослів Павло Штепа
  4. рівнодіючий — РІВНОДІ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Те саме, що рівноді́йний. Словник української мови у 20 томах