рівномірно
РІВНОМІ́РНО. Присл. до рівномі́рний.
Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13);
З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1964, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рівномірно — рівномі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- рівномірно — Присл. до рівномірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рівномірно — Однаково Словник чужослів Павло Штепа
- рівномірно — РІВНОМІ́РНО. Присл. до рівномі́рний. Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (І. Багмут); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах