1. Словник української мови в 11 томах

рідесенький

РІДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже рідкий (у 2, 3, 5-7 знач.).

Обличчя в нього було довге й жовте; на ньому росли тоненькі вуса і така сама вузенька рідесенька борідка (Мик., II, 1957, 321);

Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Кв.-Осн., II, 1956, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідесенький — ріде́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рідесенький — -а, -е. Дуже рідкий (у 2, 3, 5-7 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рідесенький — РІДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже рідкий (у 2, 3, 5–7 знач.). Обличчя в нього було довге й жовте; на ньому росли тоненькі вуса і така сама вузенька рідесенька борідка (І. Микитенко); Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах