1. Словник української мови в 11 томах

різноманітний

РІЗНОМАНІ́ТНИЙ, а, е.

1. Неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; різний.

Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин і культивуванням різноманітних тварин (Смолич, І, 1958, 77);

Різноманітні думки кружляли в моїй голові, не знаходячи відповіді (Досв., Вибр., 1959, 410);

// Який складається з неоднакових, несхожих один на одного предметів, осіб і т. ін.

Не була то вже перша вечірка, яку вони справляли, але перша, на яку запрошено таке численне й різноманітне товариство (Фр., VI, 1951, 205);

Відтоді, як Соя став керувати шахтою, він нагадував їй диригента великого і різноманітного оркестру, бо всі слухалися кожного його слова, як найменшого помаху чарівної диригентської палички (Ткач, Плем’я.., 1961, 131).

2. Сповнений багатства, неоднорідний за змістом, формою і т. ін.; багатогранний.

Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства (Довж., І, 1958, 20);

Його різноманітний талант з силою виявився на наших очах у галузі мистецтва (Донч., VI, 1957, 45);

Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (Гончар, Тронка, 1963, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різноманітний — різномані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різноманітний — Різний, розмаїтий, п. різноликий, РІЗНОБАРВНИЙ, о. столикий, стобарвий; (хист) багатогранний, рясногранний, різносторонній, РІЗНОБІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. різноманітний — див. різний Словник синонімів Вусика
  4. різноманітний — [р'ізноман’ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. різноманітний — -а, -е. 1》 Неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; різний. || Який складається з неоднакових, несхожих один на одного предметів, осіб і т. ін. 2》 Сповнений багатства, неоднорідний за змістом, формою і т. ін.; багатогранний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. різноманітний — РІЗНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. 1. Неоднаковий з іншим, несхожий на інше чим-небудь; різний. Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин і культивуванням різноманітних тварин (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. різноманітний — РІЗНОМАНІ́ТНИЙ (неоднаковий з іншим, несхожий на інший чимось), РІ́ЗНИЙ, БАГАТОМАНІ́ТНИЙ, УСЯ́КИЙ (ВСЯ́КИЙ), УСІЛЯ́КИЙ (ВСІЛЯ́КИЙ), УСЯ́К (ВСЯК) розм., РОЗМАЇ́ТИЙ. За стіною знов починається різноманітний шум. Словник синонімів української мови
  8. різноманітний — Різномані́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)