різноплемінний
РІЗНОПЛЕМІ́ННИЙ, а, е. Який належить не до одного племені, народу.
Недалеко звідси починаються землі полігона, де живуть своїм таємничим життям ті різноплемінні хлопці-солдати, з якими Гриня Мамайчук час від часу зустрічається на полі радгоспного стадіону (Гончар, Тронка, 1963, 121);
// Який складається з різних племен, народів або їхніх представників.
Різноплемінна і різноязична велика армія [Наполеона] з перших же днів кампанії втрачала дисципліну і загрожувала обернутися на велику банду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 89);
Жваві торгові стосунки як з західноєвропейськими країнами, так і з Придніпров’ям сприяли зростанню міст з різноплемінним торговим і ремісничим населенням (Іст. СРСР, І, 1956, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різноплемінний — різноплемі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- різноплемінний — див. різний Словник синонімів Вусика
- різноплемінний — -а, -е. Який належить не до одного племені, народу. || Який складається з різних племен, народів або їхніх представників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різноплемінний — РІЗНОПЛЕМІ́ННИЙ, а, е. Який належить не до одного племені, народу. Недалеко звідси починаються землі полігона, де живуть своїм таємничим життям ті різноплемінні хлопці-солдати... Словник української мови у 20 томах