1. Словник української мови в 11 томах

різуха

РІЗУ́ХА, и, ж. (Najas L.). Трав’яниста водяна рослина з зубчастими листками.

То в одному, то в другому місці виступали голубі озерця, навколо яких уціліла лепеха та різуха (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різуха — різу́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. різуха — -и, ж. Трав'яниста водяна рослина із зубчастими листками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різуха — РІЗУ́ХА, и, ж., бот. Трав'яниста водяна рослина з зубчастими листками. То в одному, то в другому місці виступали голубі озерця, навколо яких уціліла лепеха та різуха (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах