рісонька

РІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска.

— Чи проживе рибонька без водиці, чи розцвіте який квіточок [яка квіточка] без рісоньки небесної? Так і я не проживу без твоєї любові (Кв.-Осн., II, 1956, 336).

[Й] рі́соньки в ро́ті не було́ (не мав, не ма́ла і т. ін.); [Й] рі́соньки в рот не брав (не бра́ла і т. ін.) — зовсім нічого не їв (не їла і т. ін.).

[Марта:] Скажіть хоч ви йому, Олексію Григоровичу! Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (Мороз, П’єси, 1959, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рісонька — рі́сонька іменник жіночого роду капелька, росинка Орфографічний словник української мови
  2. рісонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до ріска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рісонька — РІ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рі́ска. – Чи проживе рибонька без водиці, чи розцвіте який квіточок [яка квіточка] без рісоньки небесної? Так і я не проживу без твоєї любові (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. рісонька — Ріска, -ки ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. ум. рісонька, рісочка. Словник української мови Грінченка