рішучість

РІШУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рішу́чий 1, 2.

[Xоростіль:] І ви, панно, будьте здорові! Чого вам більше бажати? Щоб ваша рішучість і енергія не покидали вас ніколи! (Фр., IX, 1952, 169);

Командувач виявив за даних обставин всю силу характеру й рішучість полководця (Ю. Янов. II, 1958, 237);

В її погляді була тепер спокійна рішучість (Дмит., Розлука, 1957, 125);

[Ленін:] Повстання почалось… ідіть, товариші, дійте з найбільшою рішучістю і неодмінно переходьте в наступ (Корн., І, 1955, 195);

Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою, за гарячий темперамент (Гончар, III, 1959, 349);

Як на крилах, мчав з фортеці Лазаревський, повний рішучості негайно клопотатися, щоб якось полегшити долю Шевченка (Тулуб, В степу.., 1964, 35);

— Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь… (Ткач, Арена, 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рішучість — рішу́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рішучість — Звага, сміливість і всі мож. пох. від РІШУЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. рішучість — [р'ішуч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. рішучість — -чості, ж. Властивість за знач. рішучий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рішучість — хохл. (решітельность) звага звага, зважність, певність, самопевність, твердість, непохитність, незламність, див. здетермінованість Словник чужослів Павло Штепа
  6. рішучість — РІШУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рішу́чий 1, 2. [Хоростіль:] І ви, панно, будьте здорові! Чого вам більше бажати? Щоб ваша рішучість і енергія не покидали вас ніколи! (І. Словник української мови у 20 томах
  7. рішучість — Рішу́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)