сабейці
САБЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. сабе́єць, е́йця, ч.; сабе́йка, и, ж.). Південноарабські племена, що жили в IX ст. до н. е.— II ст. н. е. на території сучасного Йємену.
В небі високому став Аполлон із натягненим луком, Глянув на битву, і вмить повернулися, вражені жахом, Геть утікають араби, сабейці, єгиптяни (Зеров, Вибр., 1966, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сабейці — -ів, мн. (одн. сабеєць, -ейця, ч.; сабейка, -и, ж.). Південноарабські племена, що жили в 9 ст. до н. е. – 2 ст. н. е. на території сучасного Ємену. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сабейці — САБЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. сабе́єць, е́йця, ч.; сабе́йка, и, ж.). Південноарабські племена, що жили в IX ст. до н. е. – II ст. н. е. на території сучасного Йємену. Словник української мови у 20 томах