сабіни
САБІ́НИ, ів, САБІ́НЯНИ, нян, мн. (одн. сабі́нянин, а, ч.; сабі́нянка, и, ж.). Давне італійське плем’я, що жило в східній частині Середньої Італії.
Тим старосвітським звичаєм жили і сабіняни давні; Ромул його шанував (Зеров, Вибр., 1966, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сабіни — -ів, сабіняни, -нян, мн. (одн. сабінянин, -а, ч.; сабінянка, -и, ж.). Давнє італійське плем'я, що жило у східній частині Середньої Італії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сабіни — САБІ́НИ, ів, САБІ́НЯНИ, нян, мн. (одн. сабі́нянин, а, ч.; сабі́нянка, и, ж.). Давне італійське плем'я, що жило в східній частині Середньої Італії. Тим старосвітським звичаєм жили і сабіняни давні; Ромул його шанував (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах