сакля

СА́КЛЯ, і, ж. Житло горців Кавказу.

Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах (Шевч., І, 1963, 326);

Гуліашвілі пішов у саклю спочивати (Собко, Кавказ, 1946, 110);

*У порівн. Стояла на горбі розбита школа, Хати розкриті товпились навкруг, Мов саклі спопелілі (Перв., І, 1958, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сакля — са́кля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сакля — -і, ж. Житло горців Кавказу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сакля — Хатина кавказька Словник чужослів Павло Штепа
  4. сакля — СА́КЛЯ, і, ж. Житло горців Кавказу. Чурек і сакля – все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах (Т. Шевченко); Гуліашвілі пішов у саклю спочивати (В. Собко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. сакля — Са́кля, -лі, -лею; са́клі, сакль (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сакля — (груз.) Народний житловий будинок на Кавказі, який звичайно розташовувався на схилі гори. Архітектура і монументальне мистецтво