сакля
СА́КЛЯ, і, ж. Житло горців Кавказу.
Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах (Шевч., І, 1963, 326);
Гуліашвілі пішов у саклю спочивати (Собко, Кавказ, 1946, 110);
*У порівн. Стояла на горбі розбита школа, Хати розкриті товпились навкруг, Мов саклі спопелілі (Перв., І, 1958, 381).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сакля — са́кля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сакля — -і, ж. Житло горців Кавказу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сакля — Хатина кавказька Словник чужослів Павло Штепа
- сакля — СА́КЛЯ, і, ж. Житло горців Кавказу. Чурек і сакля – все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах (Т. Шевченко); Гуліашвілі пішов у саклю спочивати (В. Собко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- сакля — Са́кля, -лі, -лею; са́клі, сакль (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сакля — (груз.) Народний житловий будинок на Кавказі, який звичайно розташовувався на схилі гори. Архітектура і монументальне мистецтво