1. Словник української мови в 11 томах

сакраментальний

САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний;

// Який дуже цінують, оберігають; священний, заповітний.

2. Який став звичним, узвичаєним; традиційний.

Рапорт [Нечіпая] починався безперечно панічною заявою про те, що висунення [на посади] уже не досягло поставленої мети, і кінчався сакраментальною фразою про занепад фізичних і моральних сил (Мик., II, 1957, 530);

В недалекому майбутньому помре природною смертю сакраментальне запитання: «Мені ніхто не дзвонив?» Автоматична приставка-секретар прийме виклик, коли вас немов вдома (Наука.., 1, 1967, 16).

3. Який має сумнівну або погану славу; горезвісний.

Природна потреба школярів у поезії часом породжує сакраментальні альбоми (Літ. Укр., 4.ХІІ 1962, 2);

Ладен Безбородько [персонаж із роману М. Стельмаха «Правда і Кривда»], — аби.. сакраментальна «цифра справна була»,— жати зелене ще жито (Вітч., 1, 1962, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сакраментальний — Сакраме́нти, сакрамента́льний: — священний, традиційний [36] — священний [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. сакраментальний — сакрамента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сакраментальний — (від лат. sacramen — клятва, присягання) освячений традицією, заповітний, який має заповітний зміст Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. сакраментальний — -а, -е. 1》 Який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний, священний. || Якого дуже цінують, оберігають; священний, заповітний. 2》 Який став звичним, узвичаєним; традиційний. 3》 Який має сумнівну або погану славу; горезвісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сакраментальний — Обрядовий, священний, див. сакральний Словник чужослів Павло Штепа
  6. сакраментальний — САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний; // Який дуже цінують, оберігають; священний, заповітний. 2. Який став звичним, узвичаєним; традиційний. Словник української мови у 20 томах
  7. сакраментальний — сакрамента́льний 1. священний (ср, ст) 2. надзвичайно важливий, винятковий (ср, ст): І тоді вона виголосила сакраментальну фразу: “Ще так не бу́ло, щоб якось не бу́ло” (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. сакраментальний — сакрамента́льний (від лат. sacramentum – клятва, присягання) священний; звичаєвий; традиційний. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. сакраментальний — ГОРЕЗВІ́СНИЙ (який має погану славу), СУМНОЗВІ́СНИЙ, САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ (про речі, явища і т. ін.). За сотні кілометрів від міста є горезвісний Александровський централ (П. Козланюк); Стріла бранців сумнозвісна Кафа лементом окличників купецьких (Н. Словник синонімів української мови
  10. сакраментальний — Сакрамента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сакраментальний — рос. сакраментальный священний, духовний, звичаєвий, традиційний. Eкономічна енциклопедія