1. Словник української мови в 11 томах

самаряни

САМАРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. самаря́нин, а, ч.; самаря́нка, и, ж.), рел. Об’єднані в релігійну общину нащадки староєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині.

[Омелян:] Чи бач! Гадина!.. Ще й благородного самарянина хоче вдавати! (Фр., IX, 1952, 197);

Дівчина-самарянка подає тимпан Тірці (Л. Укр., II, 1951, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самаряни — -рян, мн. (одн. самарянин, -а, ч.; самарянка, -и, ж.), рел. Об'єднані в релігійну общину нащадки давньоєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самаряни — САМАРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. самаря́нин, а, ч.; самаря́нка, и, ж.), рел. Об'єднані в релігійну общину нащадки староєврейського населення Ізраїльського царства; етнічна група в Палестині. [Омелян:] Чи бач! Гадина!.. Ще й благородного самарянина хоче вдавати!... Словник української мови у 20 томах