1. Словник української мови в 11 томах

самовпевненість

САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпе́внений.

Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (Панч, В дорозі, 1959, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовпевненість — самовпе́вненість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самовпевненість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпевнений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовпевненість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самовпе́внений. Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  4. самовпевненість — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості). Словник синонімів української мови