1. Словник української мови в 11 томах

самозапалювання

САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1.

Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (Веч. Київ, 13.ХІІ 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозапалювання — самозапа́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самозапалювання — -я, с., спец. Дія за знач. самозапалюватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозапалювання — САМОЗАПА́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. самозапа́люватися 1. Відомі випадки пожеж, що виникали в результаті самозапалювання (з газ.). Словник української мови у 20 томах