1. Словник української мови в 11 томах

самозапильник

САМОЗАПИ́ЛЬНИК, а, ч., бот. Рослина, що самозапилюється.

Навіть у таких самозапильників, як пшениця, овес, ячмінь та ін., щороку буває невеликий процент перезапилення (Колг. енц., II, 1956, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозапильник — самозапи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самозапильник — -а, ч., бот. Рослина, що самозапилюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозапильник — САМОЗАПИ́ЛЬНИК, а, ч., бот. Рослина, що самозапилюється. Навіть у таких самозапильників, як пшениця, овес, ячмінь та ін., щороку буває невеликий процент перезапилення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах