1. Словник української мови в 11 томах

самозречний

САМОЗРЕ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що самозре́чений.

Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності і не раз тепер себе ловив на тому, що йому хочеться бачити її (Гончар, Тронка, 1963, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозречний — самозре́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самозречний — -а, -е. Те саме, що самозречений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозречний — САМОЗРЕ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що самозре́чений. Гриня відкривав собі Тамару у її справжності, в її самозречній подружній вірності і не раз тепер себе ловив на тому, що йому хочеться бачити її (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. самозречний — САМОВІ́ДДАНИЙ (про людину — готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших; про дії, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови