1. Словник української мови в 11 томах

самокеруватися

САМОКЕРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец. Керуватися автоматично або спонтанно.

Кібернетика, розглядаючи організм людини як складну систему, що самокерується, дала в руки космічної психології методи вирішення такого складного завдання, як забезпечення нормального психічного стану космонавта при тривалих перельотах (Веч. Київ, 14.VIII 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самокеруватися — самокерува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. самокеруватися — -ується, недок., спец. Керуватися автоматично або спонтанно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самокеруватися — САМОКЕРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец. Керуватися автоматично або спонтанно. Кібернетика, розглядаючи організм людини як складну систему, що самокерується, дала в руки космічної психології методи вирішення такого складного завдання... Словник української мови у 20 томах