1. Словник української мови в 11 томах

самонавалення

САМОНАВА́ЛЕННЯ, я, с., гірн. Навалення, навантаження на що-небудь вугілля, руди і т. ін. без будь-якого втручання, саме по собі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самонавалення — самонава́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самонавалення — -я, с., гірн. Навалення, навантаження на що-небудь вугілля, руди і т. ін. без будь-якого втручання, саме по собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самонавалення — САМОНАВА́ЛЕННЯ, я, с., гірн. Навалення, навантаження на що-небудь вугілля, руди і т. ін. без будь-якого втручання, саме по собі. Словник української мови у 20 томах