1. Словник української мови в 11 томах

самооновлення

САМООНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самооно́влюватися.

Обмін речовин, який лежить в основі самооновлення, є необхідною умовою існування життя (Знання.., 7, 1967, 11);

Без повсякденного трудового творчого напруження органи тіла поступово втрачають здатність до самооновлення, передчасно відмирають (Наука.., 4, 1962, 50);

«Боротьба за стиль» не могла не позначитися на творчих пошуках А. Малишка, бо ж і інші поети його покоління в цей час пережили період інтенсивного самооновлення (Рад. літ-во, 1, 1970, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самооновлення — самооно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самооновлення — -я, с. Дія і стан за знач. самооновлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самооновлення — САМООНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самооно́влюватися. Обмін речовин, який лежить в основі самооновлення, є необхідною умовою існування життя (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах