1. Словник української мови в 11 томах

самописний

САМОПИ́СНИЙ, а, е. Який автоматично робить які-небудь записи.

Він [Б. С. Якобі] побудував у 1839 році новий апарат, в якому вперше на світі сигнали записувались автоматично. Це був перший самописний телеграфний апарат (Знання.., 6, 1966, 12).

Самопи́сна ру́чка — ручка з уміщеним у її корпусі резервуаром для чорнила чи пасти, які автоматично надходять під час писання.

Кінчивши з перев’язкою, Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (Гончар, III, 1959, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самописний — самопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самописний — -а, -е. Який автоматично робить які-небудь записи. Самописна ручка — ручка з уміщеним у її корпусі резервуаром для чорнила чи пасти, які автоматично надходять під час писання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самописний — САМОПИ́СНИЙ, а, е. Який автоматично робить які-небудь записи. Він [Б. С. Якобі] побудував у 1839 році новий апарат, в якому вперше на світі сигнали записувались автоматично. Це був перший самописний телеграфний апарат (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах