1. Словник української мови в 11 томах

саморушний

САМОРУ́ШНИЙ, а, е. Який рухається за допомогою власного двигуна.

Він пригадує Курбалу.. Напливають темні штреки, саморушні машини, безупинний рух гірничого життя (Досв., Вибр., 1959, 364);

Оскільки там, де прилуниться станція, природна структура грунту буде порушена струминою гальмового двигуна, треба буде обладнати станцію саморушним екіпажем, який від’їде на кілька сот метрів від місця посадки (Наука.., 9, 1965, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморушний — самору́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. саморушний — Автоматичний, само чинний, сов. самодіючий; (- гармату) самохідний. Словник синонімів Караванського
  3. саморушний — -а, -е. Який рухається за допомогою власного двигуна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саморушний — САМОРУ́ШНИЙ, а, е. Який рухається за допомогою власного двигуна. Він пригадує Курбалу .. Напливають темні штреки, саморушні машини, безупинний рух гірничого життя (Олесь Досвітній); Оскільки там, де прилуниться станція... Словник української мови у 20 томах