1. Словник української мови в 11 томах

самоскалічення

САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе.

Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення — він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоскалічення — самоскалі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоскалічення — -я, с. Калічення самого себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоскалічення — САМОСКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Калічення самого себе. Над ним розпочали слідство за спробу самоскалічення – він, мовляв, хотів відкусити собі руку, щоб не йти на фронт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах