1. Словник української мови в 11 томах

самостратник

САМОСТРА́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що самогу́бець.

[Кіндрат Іванович:] За самостратника гріх молитись! (Кроп., II, 1958, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самостратник — самостра́тник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. самостратник — -а, ч., рідко. Те саме, що самогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самостратник — САМОСТРА́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що самогу́бець. [Кіндрат Іванович:] За самостратника гріх молитись! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах