самотинонька

САМОТИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до самоти́на́.

Я розмаю лиху самотиноньку (Манж., Тв., 1955, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотинонька — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  2. самотинонька — -и, ж. Пестл. до самотина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самотинонька — САМОТИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до самоти́на́. Я розмаю лиху самотиноньку (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах