1. Словник української мови в 11 томах

самурай

САМУРА́Й, я, ч. У феодальній Японії — член привілейованого військового стану; світський феодал.

— Японець я і самурай — він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (Довж., І, 1958, 103);

// перев. мн., розм., зневажл. Назва представників агресивної японської вояччини.

Багато років боровся героїчний корейський народ проти японських самураїв (Літ. газ., 31.VІІІ 1950, 2);

В уяві Віктора і Гриця постали картини запеклого бою з японськими самураями (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самурай — самура́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самурай — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. самурай — -я, ч. 1》 У феодальній Японії – член привілейованого військового стану; світський феодал. 2》 розм. Про японських військових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самурай — Лицар японський, див. шизеку Словник чужослів Павло Штепа
  5. самурай — САМУРА́Й, я, ч. У феодальній Японії – член привілейованого військового стану; світський феодал. – Японець я і самурай – він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (О. Довженко); // перев. мн., розм., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  6. самурай — Член японського аристократичного класу войовників, що сформувався під час воєн XII ст.; мав привілей носіння двох мечів. Універсальний словник-енциклопедія