санаторій

САНАТО́РІЙ, ю, ч. Лікувально-профілактичний заклад для лікування і відпочинку.

[Кречет:] Проектуючи санаторій, ви мусили думати над тим, щоб кожна лінія, форма несла сонце, радість, бадьорість… (Корн., І, 1955, 112);

Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку щороку приймають величезну кількість людей, повертаючи їм здоров’я і бадьорість (Ком. Укр., 3, 1968, 36);

// перен. Мешканці такого закладу.

Вже світ. З постелі встав я. Санаторій ще спить кругом. Лиш смарагдовий сад пташо́к збудив (Тич., І, 1957, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санаторій — санато́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. санаторій — [санатор'ій] -йу, ор. -йеим, м. (y) -йі, мн. -йі, -йіy Орфоепічний словник української мови
  3. санаторій — -ю, ч. Лікувально-профілактичний заклад для лікування і відпочинку. || перен. Мешканці такого закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. санаторій — САНАТО́РІЙ, ю, ч. Лікувально-профілактичний заклад для лікування і відпочинку. [Кречет:] Проектуючи санаторій, ви мусили думати над тим, щоб кожна лінія, форма несла сонце, радість, бадьорість... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. санаторій — санато́рій (лат. sanatorium, від sano – лікую, зцілюю) лікувально-профілактичний заклад, де застосовують природні фактори (мінеральні води, грязі тощо) в поєднанні з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою та іншими методами. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. санаторій — (лат. — зціляти) Комплекс лікувальних і спальних споруд з особливим режимом для хворих, де здійснюється лікування природними факторами, дієтою та фізіотерапією. Архітектура і монументальне мистецтво