сангіна
САНГІ́НА, и, ж.
1. М’який червоний або червоно-брунатний (перев. мінеральний) олівець без оправи, який використовують у живописі.
Живописні його твори гарні, але найбільш вдалі малюнки олівцем, вугіллям, сангіною (Літ. Укр., 8.VI 1965, 4).
2. Малюнок, виконаний таким олівцем.
Василь Бородай у своїй єгипетській серії виступав зрілим майстром.. Тому з такою неослабною цікавістю сприймаються портрети «Фелах» (сангіна) і «Робітник з Луксори» (вугілля, сангіна, крейда) (Мист., 2, 1965, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сангіна — сангі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сангіна — М’який червоний або червоно-коричневий олівець, який використовують у живопису; малюнок, виконаний таким олівцем. Літературне слововживання
- сангіна — -и, ж., сангін, -а, ч. 1》 М'який червоний або червоно-брунатний олівець без оправи, що його використовують у живописі. 2》 Малюнок, виконаний таким олівцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сангіна — САНГІ́НА, и, ж. 1. М'який червоний або червоно-брунатний (перев. мінеральний) олівець без оправи, який використовують у живописі. Живописні його твори гарні, але найбільш вдалі малюнки олівцем, вугіллям, сангіною (з газ.). Словник української мови у 20 томах