сандружинниця

САНДРУЖИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до сандружи́нник.

Сандружинниці перев’язували поранених (Перв., Дикий мед, 1963, 422).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сандружинниця — сандружи́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сандружинниця — САНДРУЖИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до сандружи́нник. Сандружинниці перев'язували поранених (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах