саперний

САПЕ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до сапе́р;

// Який складається із саперів.

Саперна частина, в якій я служив, наводила понтонний міст через Дніпро (Хор., Ковила, 1960, 24);

На станції оце зустрів [Савчук] знайомих солдатів з саперного батальйону (Головко, II, 1957, 439).

∆ Сапе́рний офіце́р — офіцер військово-інженерного підрозділу; офіцер, що має військово-інженерну підготовку.

Гостинний граф, з своєї ласки, взяв до себе всіх саперних офіцерів (Кач., II, 1958, 220).

2. Здійснюваний саперами; пов’язаний з військово-інженерними роботами.

Ходимо на саперні роботи в окопи (Вас., Незібр. тв., 1941, 205);

// Признач. для виконання військово-інженерних робіт.

Іскров дав йому легку саперну лопатку (Бойч., Молодість, 1949, 33).