1. Словник української мови в 11 томах

сарай

САРА́Й, я, ч. Господарське приміщення для зберігання різного майна.

Швидко той палац і обмазали. А тим часом будували.. комори, сараї, стайню (Мирний, І, 1949, 194);

Вона повипускала з сарая вночі бранців (Гончар, II, 1959, 350);

Понад церковною огорожею в обидва боки — і по широкій улиці і повз пожежний сарай за вигоном — сунули натовпом [люди], зчинивши гвалт і ревище на все село (Головко, II, 1957, 344).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сарай — сара́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сарай — САРАЙ – ХЛІВ Сарай, -ю, ор. -єм. Господарське приміщення для зберігання різного майна. Хлів, -а. Будівля для свійської худоби та птиці. Літературне слововживання
  3. сарай — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. сарай — -ю, ч. Господарське приміщення для зберігання різного майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сарай — моск. шопа, повітка возовня, клуня, колешня, кошарина, оборіг, повітка, стодола, шіпка, шіпчина, шопа, шура, див. загін, навіс, хлів Словник чужослів Павло Штепа
  6. сарай — САРА́Й, я, ч. Господарське приміщення для зберігання різного майна. Швидко той палац і обмазали. А тим часом будували .. комори, сараї, стайню (Панас Мирний); Вона повипускала з сарая вночі бранців (О. Словник української мови у 20 томах
  7. сарай — (-ю) ч.; мол.; зневажл. Наземний міський транспорт. Сарай — тролейбус, трамвай, автобус (Синопсис станіславський необов'язковий). Словник жарґонної лексики української мови
  8. сарай — (тюрк.) Палацова будівля у мусульманській країні, зокрема в Албанії. Архітектура і монументальне мистецтво