сахнути
САХНУ́ТИ, не́, док., діал.
1. Війнути, дихнути.
*У порівн. Підслухана розмова неначе сахнула на неї чимось таким поганим та огидливим (Фр., VII, 1951, 25).
2. Блиснути.
— Ви із Карпат? — І слова москвича Душу мою сколихнули, — Там я поранений… — В сірих очах Вогники дивні сахнули (Павл., Бистрина, 1959, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сахнути — Дихнути [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- сахнути — сахну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- сахнути — -не, док., діал. 1》 Війнути, дихнути. 2》 Блиснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сахнути — САХНУ́ТИ, не́, док., діал. 1. Війнути, дихнути. * У порівн. Підслухана розмова неначе сахнула на неї чимось таким поганим та огидливим (І. Франко). 2. Блиснути. – Ви із Карпат? – І слова москвича Душу мою сколихнули, – Там я поранений... – В сірих очах Вогники дивні сахнули (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах