1. Словник української мови в 11 томах

свавільно

СВАВІ́ЛЬНО. Присл. до сваві́льний.

[Парвус:] Ви самохіть відкинули котвицю,.. свавільно поминули певну пристань, що вам отець предвічний урядив (Л.Укр., ІІ, 1951, 353);

[Мирослав:] Назад! Не можна тут! Вертайтеся! Як смієте свавільно Під теремом збиратись і кричать! (Коч., П’єси, 1951, 39);

*Образно. Відкинулось свавільно назад густе волосся (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свавільно — сваві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. свавільно — Присл. до свавільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свавільно — СВАВІ́ЛЬНО. Присл. до сваві́льний. [Парвус:] Ви самохіть відкинули котвицю, .. свавільно поминули певну пристань, що вам отець предвічний урядив (Леся Українка); [Мирослав:] Назад! Не можна тут! Вертайтеся!... Словник української мови у 20 томах
  4. свавільно — Свавільно нар. Своевольно. Словник української мови Грінченка