свастика

СВА́СТИКА, и, ж.

1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями — один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки.

2. Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму.

Коли вітер колихнув його [прапор], Олена Павлівна побачила чорну свастику, схожу на павука (Панч, В дорозі, 1959, 115);

Край шляху — німецький танк з білим хрестом і свастикою (Донч., V, 1957, 60);

// перен. Фашизм.

Коли б не ти, Росіє-мати,— Роз’їла б свастика світи (Стельмах, Жито.., 1954, 6);

Народ мій не став на коліна: — бий свастику в серце (Тич., II, 1957, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свастика — сва́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. свастика — -и, ж. 1》 Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями – один із релігійних знаків, який зустрічається у творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки. 2》 Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму. || перен. Фашизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свастика — Гаківниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. свастика — СВА́СТИКА, и, ж. 1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями – один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки. Словник української мови у 20 томах
  5. свастика — сва́стика (санскр.) хрест із загнутими під прямим кутом кінцями. С. – один з найдавніших орнаментальних мотивів у мистецтві багатьох країн, в т. ч. Давньої Індії, Китаю, Японії, де знак С, можливо, мав культове значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. свастика — Знак у вигляді рівностороннього хреста із заламаними під прямим кутом кінцями, з'являється у давніх культурах різних народів; герб нацистської партії; з 1933 — офіційний символ III Райху. Універсальний словник-енциклопедія