1. Словник української мови в 11 томах

свекор

СВЕ́КОР, кра, ч. Батько чоловіка.

Свекор мій такий добрий, жалує мене, як батько (Вовчок, І, 1955, 63);

Десь так тиждень по шлюбі прийшов свекор до молодят (Хотк., II, 1966, 111);

Люда глянула на свекра і вперше побачила, який він став старий (Перв., Дикий мед, 1963, 455);

// све́кри́, све́крі́в, мн. Батько і мати чоловіка.

Повернулися свекри з млина (Тют., Вир, 1964, 510).

◊ Збира́ється, як све́кор пелюшо́к (пелюшки́) пра́ти див. пра́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свекор — све́кор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свекор — -кра, ч. Батько чоловіка. || свекри, свекрів, мн. Батько і мати чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свекор — СВЕ́КОР, кра, ч. Батько чоловіка. Свекор мій такий добрий, жалує мене, як батько (Марко Вовчок); Десь так тиждень по шлюбі прийшов свекор до молодят (Г. Хоткевич); Люда глянула на свекра і вперше побачила, який він став старий (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. свекор — Свекор і свекруха — одного духа. Нарікання невістки, з якою свекор і свекруха погано поводяться. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. свекор — як све́кор пелюшки́ (пелюшо́к) пра́ти, зі сл. збира́тися, бра́ти і т. ін. З неохотою; повільно, дуже довго. (Галина:) Та говори, а то збирається, як свекор пелюшки прати (М. Зарудний); Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  6. свекор — Све́кор, све́кра, -рові, све́кре! све́кри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)