свердловий
СВЕРДЛОВИ́Й, а́, е́. Стос. до свердла;
// Признач. для свердлування.
За хутором стояла свердлова вежа, від неї клубками вибухав дим із двигуна (Ле, Опов. та нариси, 1950, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свердловий — свердлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- свердловий — -а, -е. Стос. до свердла. || Признач. для свердлування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свердловий — СВЕРДЛОВИ́Й, а́, е́. Стос. до свердла; // Признач. для свердлування. За хутором стояла свердлова вежа, від неї клубками вибухав дим із двигуна (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах