свинопас
СВИНОПА́С, а, ч., заст. Той, хто пасе свиней.
— Ні, братчики, піду я тому служити, хто визволив мене із бусурменської землі; буду в його грубником, буду в його хоч свинопасом, аби як-небудь йому подякувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56);
Ще й від землі тебе не видно, а вже ти свинопас, уже ти в неволі, уже ти в когось попихач! (Гончар, Таврія.., 1957, 617).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свинопас — свинопа́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- свинопас — див. ПАСТУХ Словник синонімів Караванського
- свинопас — див. хлібороб Словник синонімів Вусика
- свинопас — -а, ч., заст. Той, хто пасе свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свинопас — СВИНОПА́С, а, ч., заст. Той, хто пасе свиней. – Ні, братчики, піду я тому служити, хто визволив мене із бусурменської землі; буду в його грубником, буду в його хоч свинопасом, аби як-небудь йому подякувати (П. Словник української мови у 20 томах
- свинопас — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
- свинопас — Свинопа́с, -са; -па́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свинопас — Свинопа́с, -са м. = свинарь. Ном. № 12722. Словник української мови Грінченка