1. Словник української мови в 11 томах

свинуватий

СВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Такий, як у свині, подібний до свині.

Отець декан прибирав урядову міну, яка.. так мало пасувала до його круглого і трохи, вибачте, свинуватого обличчя (Хотк., Довбуш, 1965, 22).

2. перен. Неохайний;

// Нахабний.

Якби не був свинуватий, то не був би і багатий (Укр.. присл.., 1955, 10);

// Грубий, нечемний.

— Тепер же я знаю, чого мужик інколи свинуватий. Скоро перейде його така біда одна, друга, то він потім учепиться й невинного чоловіка (Март., Тв., 1954, 205);

— Чисту правду кажеш: ще дуже свинуваті ми, чоловіки,— погодився Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свинуватий — свинува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. свинуватий — (хто) неохайний, о. як свиня, на взір свині; (норов) непорядний, невдячний, нечемний; свинякуватий. Словник синонімів Караванського
  3. свинуватий — див. нахабний; неохайний Словник синонімів Вусика
  4. свинуватий — -а, -е, розм. 1》 Такий, як у свині, подібний до свині. 2》 перен. Неохайний. || Нахабний. || Грубий, нечемний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свинуватий — СВИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Такий, як у свині, подібний до свині. Отець декан прибирав урядову міну, яка .. так мало пасувала до його круглого і трохи, вибачте, свинуватого обличчя (Г. Хоткевич). 2. перен. Неохайний; // Нахабний. Словник української мови у 20 томах
  6. свинуватий — Він не з простих свиней, а з клопоухих. Іронічний жарт з того, хто вдає із себе великого пана. Єще одна свиня суне рило. Ще одна лиха людина хоче скористати. Кум не свиня, ціле яйце не з’їсть, ще й тобі лишить. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. свинуватий — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл. Словник синонімів української мови
  8. свинуватий — Свинува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. свинуватий — Свинуватий, -а, -е Поступающій по свински. Як би не був свинуватий, то би не був багатий. Фр. Пр. 93. Свинуватий чоловік. Камен. у. Словник української мови Грінченка