свинюшник

СВИНЮ́ШНИК, СВИНУ́ШНИК, а, ч., рідко.

1. Те саме, що свина́рник.

Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та сви-нюшники (Н.-Лев., III, 1956, 296);

Одна каса в коморі під бочкою зарита, друга — під грушею, біля свинюшника. Про день чорний мідну копійку зарив (Ковінька, Кутя.., 1960, 114);

*У порівн. Брудно там [у хаті], як у свинушнику (Коцюб., III, 1956, 141).

2. перен., розм. Брудне, неохайне приміщення.

Я все частіш і частіш тікаю до своєї хати, аби не бачити тої неохайності, в якій він живе: з хати своєї зробив свинушник (Коцюб., III, 1956, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свинюшник — свиню́шник іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. свинюшник — свинушник, -а, ч., рідко. 1》 Те саме, що свинарник. 2》 перен., розм. Брудне, неохайне приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свинюшник — див. свинарник Словник чужослів Павло Штепа
  4. свинюшник — СВИНЮ́ШНИК, СВИНУ́ШНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що свина́рник. Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та сви-нюшники (І. Словник української мови у 20 томах
  5. свинюшник — А, ч. Неохайне місце. Я не можу працювати у такому свинюшнику! Словник сучасного українського сленгу
  6. свинюшник — (-а) ч.; мол.; зневажл. Те саме, що гадючник. ПСУМС, 62. Словник жарґонної лексики української мови
  7. свинюшник — СВИНА́РНИК (приміщення для свиней), СВИНА́РНЯ, СВИНЮ́ШНИК розм., СВИНЮ́ШНЯ розм., СВИНИ́НЕЦЬ розм., СВИНЯ́ТНИК розм., ЛЬО́ШНИК розм.; САЖ (рублений хлів, у якому відгодовують свиней). Словник синонімів української мови
  8. свинюшник — Свиню́шник, -ка, -кові, у -нику; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. свинюшник — Свинюшник, -ка м. = свининець. Чуб. VІІ. 395. Словник української мови Грінченка