свиставка
СВИСТА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що свисто́к 1.
Свиставка на паровозі засвистала так голосно, що що́ хлопці, а й сама Савчиха налякалася (Мак., Вибр., 1954, 99);
Собаки голосно забрехали, і в панському будинку на поверсі розсвітили. Близько зафуркотіла свиставка вартового, і їй відповіли в двох кінцях (Ірчан, II, 1958, 86);
На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки (Фр., VIII, 1952, 364).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свиставка — Свиста́вка: — тут: труба [51] Словник з творів Івана Франка
- свиставка — свиста́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- свиставка — див. свисток Словник синонімів Вусика
- свиставка — -и, ж., розм. Те саме, що свисток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свиставка — СВИСТА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що свисто́к 1. Свиставка на паровозі засвистала так голосно, що що́ хлопці, а й сама Савчиха налякалася (О. Словник української мови у 20 томах
- свиставка — Сви́ставка, -ки, -ці; -тавки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)