свободолюб

СВОБОДОЛЮ́Б, а, ч. Волелюбна людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свободолюб — свободолю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свободолюб — -а, ч. Волелюбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свободолюб — СВОБОДОЛЮ́Б, а, ч. Волелюбна людина. Словник української мови у 20 томах
  4. свободолюб — ВОЛЕЛЮ́Б (людина, яка любить волю, свободу), СВОБОДОЛЮ́Б, СВОБОДОЛЮ́БЕЦЬ. Поет-волелюб; Великий свободолюбець Прометей. Словник синонімів української мови