свободолюбний
СВОБОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний.
Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий! В тяжку хвилину твого життя [період війни] прийми від мене, від сина твого рідного, — слово бадьорості й привіту! (Тич., III, 1957, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свободолюбний — свободолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- свободолюбний — див. вільний Словник синонімів Вусика
- свободолюбний — -а, -е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свободолюбний — Волелюбний Словник чужослів Павло Штепа
- свободолюбний — СВОБОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний. Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий!... Словник української мови у 20 томах
- свободолюбний — ВОЛЕЛЮ́БНИЙ (який любить волю, свободу, прагне до неї), СВОБОДОЛЮ́БНИЙ. Волелюбна людина; Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий! В тяжку хвилину твого життя прийми від мене, від сина твого рідного, — слова бадьорості й привіту! (П. Тичина). Словник синонімів української мови