своячка
СВОЯ́ЧКА, и, ж.
1. Сестра дружини.
Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (Стеф., III, 1954, 251);
// Дружина брата.
— Я розумію. На вас чекають невідкладні справи. Ви готуєтесь з моєю своячкою поїхати в Київ. — Бальзак ледь помітно кивнув головою (Рибак, Помилка.., 1956, 118).
2. діал. Родичка.
По смерті батька взяла Гаву під свою опіку якась далека своячка, тітка чи стрийна, що жила в Дрогобичі (Фр., III, 1950, 49);
Меланія не доводилась жодною своячкою Аркадієві, але все ж родичалася з ним (Вільде, Сестри.., 1958, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- своячка — своя́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- своячка — -и, ж. 1》 Сестра дружини. 2》 діал. Родичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- своячка — СВОЯ́ЧКА, и, ж. 1. Сестра дружини. Мені дуже мило іменно [саме] Вам дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); // Дружина брата. – Я розумію. На вас чекають невідкладні справи. Словник української мови у 20 томах
- своячка — СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені. Словник синонімів української мови